ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ КЛАС
- Підтримайте в дитині намагання стати школярем. Ваша зацікавленість у його шкільних справах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласнику підтвердити значимість його нового статусу та діяльності.
- Обговоріть з дитиною ті правила та норми, з якими він зустрінеться у школі. Поясніть йому необхідність і доцільність їх.
- Складіть разом з першокласником розпорядок дня, слідкуйте за його виконанням.
- Не пропускайте труднощів, можливих у дитини на початковому етапі оволодіння учбовими навичками. Якщо у першокласника, наприклад є логопедичні проблеми, постарайтесь справитися з ними на першому році навчання.
- Якщо Вас щось непокоїть в поведінці дитини, не соромтесь звертатися за порадою і консультацією до учителя чи шкільного психолога.
- Зі вступом до школи в житті Вашої дитини з’явилася людина більш авторитетна, ніж Ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого вчителя.
- Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи суттєво змінює життя дитини, але не повинен позбавляти їх радощів, ігор. У першокласника повинно залишатися вдосталь часу для ігрових занять.
Навчіть дитину орієнтуватися в часі й не навантажуйте її новою інформацією
От-от і у вашої дитини розпочнеться в житті новий етап – вперше піде до школи. Від того, наскільки безболісним стане для неї цей перехід, багато в чому залежатиме любов-нелюбов малюка до школи, а відповідно, і його шкільні успіхи. Тому професійні педагоги радять за останні літні деньки підготувати дитину до нового кроку. Валерія Кукса, дитячий психолог Київського центра сімейної дитячої психології запропонувала 10 порад для батьків, як це найкраще зробити.
1. Не перевантажуйте новою інформацією.
За час, що залишився, ніяких «хвостів» не підтягнете. А якщо насідати на дитину із читанням і рахуванням, можна викликати в неї негативні емоції із приводу школи. Звичайно, почитати трошки, порішати нескладні приклади можна, але все це повинне відбуватися в ігровій, непримусовій формі. Крім того, дошкільнятам важливо по кілька разів читати ті самі книжки. Вони, впізнаючи «матеріал», намагаються підказати оповідачеві, що буде далі, поправляють, якщо він припустився неточності. Це виробляє в них активність, і тоді їм буде абсолютно нескладно вже на першому уроці висловити свою «дорослу думку».
2. Розповідайте позитивні історії зі свого шкільного життя
Важливо сформувати в майбутнього школяра позитивне ставлення до школи. Якщо дитина хоче вчитися й упевнена, що в школі цікаво, тоді неминучий стрес, пов'язаний з новими правилами й розпорядком дня, великою кількістю незнайомих людей, буде успішно переборено. Для цього частіше розповідайте малюкові кумедні історії зі свого шкільного життя.
3. Не наголошуйте на оцінках
Багато батьків припускаються грубої помилки, коли починають стращати: «Читай, а то двійки мені приноситимеш». Навпаки - важливо акцентувати увагу дитини на процесі навчання (ти довідаєшся багато нового, у тебе з'являться нові друзі, ти станеш розумним), а не на гарних оцінках, які взагалі краще не згадувати.
4. Не лякайте школою
У жодному разі не ведіть при дитині розмови, що в нього «закінчилося дитинство», у нього, мовляв, бідненького, починаються трудові будні. Навіть в жартівливій формі не лякайте школою. Не вартує при маляті також обговорювати майбутні витрати, нарікаючи на дорожнечу форми чи канцтоварів.
5. Купуйте шкільні приналежності разом із дитиною
Усі шкільні приналежності варто купувати з дитиною, тоді вона виявляється залученою в процес підготовки до першого вересня. Нехай маля сам вибере собі портфель, ручки, олівці, зошити. А вдома не ховайте покупки в шафу - най дитина звикне до нових речей. Нехай вона складає портфель, носить його квартирою, розкладає на столі зошита й олівці, тоді прості вказівки вчителя: «Дістаньте ручку або зошит у лінійку» не викличуть у неї труднощів: вона чітко знатиме, де в неї що лежить. Добре також із дитиною погуляти біля школи..
6. Грайте в школу
Нехай всі іграшки підуть у перший клас, а найулюбленіша мама стане вчителькою. У такій грі можна пояснити основні шкільні правила: як сидіти за партою, як відповідати на уроці, як попроситися в туалет, що робити на переміні (15-хвилинні «уроки» повинні чергуватися п'ятихвилинними «перемінками»).
7. Почніть жити за новим розпорядком
За місяць до школи потрібно плавно підганяти режим дня до нового розпорядку. Намагайтеся, щоб дитина лягала спати не пізніше десятої вечора, а вставала о 7-8 ранку. Поясніть, що потрібно зробити перед сном: зібрати портфель, приготувати одяг. Все це допоможе маляті краще зрозуміти, як формується його день.
8. Подружіть дитину з годинником
Необхідна для школи навичка - орієнтація в часі. Якщо маля ще не розбирається, котра година, навчить її. Багатьом дитям легше орієнтуватися по електронних годинниках. Дитина повинна знати, що значить чверть години, півгодини, через годину. Повісьте в її кімнаті годинник, аби дитина могла по них дізнаватися, який час. Під час читання, гри або їжі можна поставити годинники на стіл і звернути увагу малюка на те, у скільки почалася дія й у скільки вона закінчилося.
9. Більше командних ігор
Щоб розвити в дитини вміння підкорятися шкільним правилам, використовуйте командні ігри. Завдяки їм дитина засвоїть, що є правила, які треба виконувати, і що від цього залежатиме результат. Ще один важливий урок, який дають маляті командні ігри, - це спокійне ставлення до програшу.
10. Тренуйте увагу і пам’ять
Гарна гра на уважність: усім дається однаковий текст, засікається час і потрібно якнайбільше і якнайшвидше знайти й викреслити літер «с». Проводьте спочатку «заняття» по 10 хвилин, і поступово доведіть до 15 - до тривалості уроку в школі. Тоді дитини не будуть так лякати нескінченні хвилини занять. Ще можна часто грати у «Відвернися й назви». Розкладіть на столі іграшки й дайте дитині подивитися на них протягом 1-ї хвилини. Потім вона відвертається й називає іграшки, що лежать на столі. Ускладнюйте завдання: додавайте іграшки, скорочуйте час на запам'ятовування. Можна замінити іграшку іншою - дитина, повернувшись, повинна розповісти, що змінилося.
Основні запитання, які допоможуть батькам якнайліпше підготувати дитину до співбесіди
Батькам треба впевнитися, що дитина знає:
- своє повне ім'я та дату народження;
- домашню адресу.
Майбутній першокласник має вміти зрозуміло розповісти про:
- свої захоплення й улюблені заняття;
- симпатії та антипатії;
- друзів із дитячого садка та подвір'я.
У дитини до шести років має бути чітко сформоване уявлення про своє тіло:
- назви частин тіла;
- їхні функції (хоча б у загальних рисах).
Звичайно, в цьому віці дитина вже знає, хто входить до складу її сім'ї. Проте її можуть розпитувати про вік та професію її родичів. При цьому в дошкільника виникають найбільші труднощі. Діти часто насилу уявляють собі, де працюють їхні батьки і чим вони займаються. Тому батькам слід детально розповісти про свою роботу:
- як правильно називається професія мами/тата;
- як називається місце роботи, де вони працюють;
- у чому полягають їх службові обов'язки.
Іноді запитання можуть бути пов'язані з родинними зв'язками:
- ким ти доводишся бабусі?
- а тато мамі?
- а тато дідусеві? І тому подібне.
Щоб розібратися в хитросплетіннях сімейних стосунків, можна намалювати маленьке родинне дерево, наклеїти на нього фотографії родичів і розповісти про них дитині.
Ерудиція сучасних дошкільників значно відрізняється від світогляду їхніх однолітків 20-30 років тому. Цьому, в основному, сприяють розвивальні телепрограми та інтернет. Але нерідко шестирічну дитину, яка впевнено розмірковує про різновиди доісторичної фауни та чорні дири, може загнати у глухий кут найпростіше запитання про назву тварин і птахів, які мешкають у нашій місцевості або про назву річки в рідному місті. Однак саме базові уявлення про світ, розуміння причино-наслідкових зв'язків між найпростішими природними явищами становить той базис знань, на які опирається вчитель, коли планує навчальний процес у першому класі.
Тож майбутній школяр має знати:
- як називається місто (село) і країна, де він проживає;
- які природні об'єкти розміщені поруч(ліс, парк, водойми тощо) і як вони називаються;
-які тварини та птахи мешкають у цій природній зоні;
-що таке годинник та як ним користуватися;
-скільки годин у добі;
-як називаються пори року і місяці, який місяць до якої пори року належить.
На останок, шановні батьки майбутніх першокласників, хочу порадити Вам, щоб перший шкільний рік не був таким складним, намагайтеся присвятити себе в цей період своїй дитині, приділяйте їй якомога більше уваги, у всьому допомагайте їй.